Що потрібно знати про чіпування кошенят?

Ідея виникнення чіпування тварин походить з середини 20-го століття, але реальне впровадження цієї технології сталося в більш сучасному контексті в 1980-х роках.

Перший стандарт для чіпів був розроблений Міжнародною організацією зі стандартизації (ISO), і з того часу стандартизовані мікрочіпи, що відповідають цьому стандарту, використовуються у всьому світі. Це сприяло розвитку і поширенню технології чіпування тварин.

З часом чіпування стало широко використовуваною практикою в багатьох країнах, особливо в контексті управління популяцією та ідентифікації загублених особин. Технологія постійно розвивається, і вона продовжує використовуватися для поліпшення безпеки та догляду за тваринами.

Чіпування тварин є важливою практикою з ряду причин:

1. Ідентифікація:

Втрата та знайдення: Чіп дозволяє власникам легко ідентифікувати тварин у випадку їх зникнення чи втечі. У багатьох країнах, технологія стала важливим інструментом для повернення втрачених тварин їхнім власникам.

2. Попередження вимирання:

Чіп може також допомогти в уникненні непланованих вимирань та контролю розмноження тварин.

3. Медична інформація:

Чіп може містити базову медичну інформацію про тварину, таку як вакцинації та алергії. Це корисно для ветеринарів та рятувальних служб у випадку потреби надання медичної допомоги.

4. Контроль за тваринами:

Деякі країни використовують чіпування для контролю за тваринами, зокрема для ведення бази даних та виявлення незаконного розведення.

5. Захист від втрати власності:

Відмітка про власність та інша інформація в чіпі може бути використана для доведення права власності на тварину в разі конфліктів.

6.Запобігання крадіжкам:

Чіп може слугувати як засіб запобігання крадіжкам, оскільки важко виявити та змінити чіп без власника.

Чіпування кошенят варто проводити ветеринаром чи кваліфікованим фахівцем, оскільки це вимагає спеціальної процедури та обладнання. Ось загальні кроки, які зазвичай включає процес чіпування:

• Вибір мікрочіпа: Виберіть якісний та стандартизований мікрочіп, який відповідає місцевим нормам та стандартам. Зазвичай використовуються чіпи, які відповідають ISO 11784 та ISO 11785.

• Підготовка та ідентифікація: Перевірте, чи тварина вже не має чіпу. Якщо це можливо, позначте місце введення чіпа, наприклад, використовуючи нестандартний колір чи інший метод ідентифікації.

• Застосування чіпу: За допомогою спеціального шприца, ветеринар вводить мікрочіп в область між плечовими лопатками тварини. Це зазвичай робиться за допомогою голки, і процедура схожа на введення вакцини.

• Реєстрація інформації: Після введення чіпу, важливо зареєструвати інформацію про тварину в базі даних для чіпів. Це включає в себе інформацію про власника, вид тварини, колір, інші ідентифікуючі ознаки та медичну інформацію.

• Надання документів власнику: Власнику надається документ, який підтверджує чіпування та містить інформацію, необхідну для отримання доступу до бази даних чіпів.

• Оновлення інформації: Важливо регулярно перевіряти та оновлювати інформацію в базі даних, особливо в разі зміни власника чи контактної інформації.

Нехай проведення чіпування залишається відповідальністю кваліфікованих фахівців, і намагайтеся дотримуватися всіх рекомендацій ветеринара для забезпечення безпеки та комфорту тварини.

Підготовка кошеняти до чіпування

Підготовка тварини до чіпування включає в себе кілька етапів, спрямованих на забезпечення комфорту і безпеки тварини під час процедури. Ось кілька порад для підготовки:

• Відвідайте ветеринара: Перш за все, зверніться до ветеринара для консультації щодо чіпування та його важливості для вашої тварини.

• Вивчення реакції тварини: Вивчіть поведінку свого кошеняти та його реакцію на різні види дотиків. Це допоможе вам та ветеринару визначити оптимальний спосіб підготовки та виконання процедури чіпування.

• Звикання до рук ветеринара: Спробуйте познайомити спочатку тварину з ветеринаром або іншими особами, які будуть проводити процедуру. Це може включати погладжування, обійми та дотики в області, де буде введено чіп.

• Використання позитивного підкріплення: Використовуйте позитивне підкріплення для створення позитивних асоціацій у кошеняти з процедурою. Нагороджуйте його ласкавістю чи улюбленими ласощами.

• Перевірка на наявність інших ідентифікаторів: Переконайтеся, що тварина не має інших ідентифікаторів, які можуть ускладнити чіпування. Наприклад, вивчіть, чи не має вона вже іншого чіпу, а також перевірте наявність маркувальних татуювань.

• Заспокійливі заходи: У випадках, коли тварина дуже напружена або агресивна, ветеринар може порадити застосувати заспокійливі або седативні засоби перед процедурою.

Завдання - створити позитивне середовище та максимально зменшити стрес для тварини під час чіпування.

Назад|Все новости

 Идёт загрузка...